Інтегровані уроки – данина моді чи гостра необхідність…

                                      Інтегроване навчання

Типи  інтеграції

Педагогіка розрізняє стихійну та керовану інтеграцію.

 Керована інтеграція має два типи.

Перший тип: зміст одного предмета природно доповнюється змістом іншого. Для цього типу керованої інтеграції важливо знайти відповіді на ряд запитань:

·        З якою метою створено новий зміст уроку: розвивальною, освітньою, світоглядною, пропедевтичною;

·        Чи відповідають поставлені завдання віковим та індивідуальним можливостям і потребам учнів;

·        На яких суто наукових чи загально дидактичних засадах буде інтегровано запропонований матеріал.

Другий тип: вибір і опрацювання одного певного  комплексу знань і навичок, що не вкладається в межі одного предмету. Цей тип керованої інтеграції дозволяє побачити загальну ідею взаємозв’язків предметів та навколишнього середовища, виявити їхні закономірності, встановити внутрішню спорідненість, проаналізувати один і той же факт з різних точок зору

На практиці ці питання вирішуються через впровадження між предметних зв’язків на уроках з базових шкільних курсів, проведення нестандартних інтегрованих уроків, розробки між предметних проектів, викладанні інтегрованих спецкурсів.

До дидактичних принципів інтеграції належать:                                                      Освітній принцип – формування системи знань на основі наукових ідей;                            Розвивальний принцип – розвиток системного мислення, пізнавальної активності;

Організаційний принцип – координація роботи вчителів з різних предметів, наявність єдиних педагогічних вимог;   

Виховний принцип – розвиток особистих здібностей, вміння використовувати в життєвих ситуаціях набуті знання.

Вимоги до інтегрованого уроку

     Однією з форм, що активно запроваджується вчителями математики в навчальний процес, є нетрадиційні уроки. Так називають уроки, що не вкладаються в рамки традиційної методики навчання, на яких учитель не дотримується стандартної структури, методів і прийомів навчання.

     Нетрадиційний урок – це передусім творчість, самобутність і навіть мистецтво вчителя. Такий урок може максимально стимулювати пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, їх інтерес до навчання. Одним з видів нетрадиційних уроків є інтегровані уроки. Інтегрованим уроком називають довільний урок зі своєю структурою, якщо для його проведення залучаються знання, уміння і результати аналізу вивченого матеріалу методами інших наук, інших учбових предметів.  Тому не випадково інтегровані уроки називають ще міжпредметними, а форми їх проведення різноманітні: семінари, конференції, подорожі і т.д. Основою інтегрованого уроку є певним чином зінтегрований зміст. Інтеграція (від латинського слова  integer – повний, цільний) шкільного змісту може бути повною або частковою. Особливість такого уроку в тому, що тут поєднуються блоки знань із різних предметів. Під час проведення уроків з елементами інтеграції вчителеві доводиться самостійно окреслити зміст навчального матеріалу, питому вагу видів діяльності з різних предметів. При цьому важливо чітко визначити, яка мета цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

 Інтегрований урок, повинен задовольняти такі дидактичні вимоги:

1.Інтегрований урок повинен мати чітко сформульоване специфічне навчальне-пізнавальне завдання, теми обох предметів повинні бути органічно поєднані.

2.На такому уроці має бути забезпечена висока активність щодо застосування знань учнів з обох предметів.

3.Інтегрований урок повинен розширювати науковий світогляд учнів, формувати цілісне уявлення про шляхи розв'язку поставлених проблем.

4.Урок має збуджувати інтерес до встановлення зв'язків суміжних предметів. Готуючись до такого уроку, вчи­телі повинні подбати про те, щоб органічно поєднати матеріал одного і другого предмета, вдало розподіли­ти домінуючі ролі одного і другого вчителя, спланува­ти діяльність учнів і зробити так, щоб вони зрозуміли цілісність проблеми, яка розглядається на уроці. Ну, а насамперед треба визначити тему, під час вивчення якої інтеграція найбільш потрібна і корисна.

Мета інтегрованих уроків - формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв'язків, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання .

Підготовка інтегрованих уроків передбачає: аналіз календарного планування; зіставлення матеріалу різних предметів; визначення завдань уроку; “конструювання” уроку.

                       Класифікація інтегрованих уроків                            

Найбільш загальна класифікація інтегрованих уроків має вигляд:

·        конструювання і проведення уроків двома і більше вчителями різних дисциплін;

·        конструювання і проведення інтегрованого уроку одним вчителем;

·        створення на цій основі інтегрованих тем, розділів.

Інтегровані уроки за змістом поділяються на три категорії:

а)вступні - до вивчення певного розділу;

б)вивчення нового матеріалу;

в)підсумкові.

На вступних уроках учням в описовій формі подається загальна картина тих явищ, які будуть вивчатися. Цей урок спарений. На ньому працюють кілька вчителів. Наприклад, учитель географії характеризує  географічне  положення,  природні  компоненти.  Вчитель  історії - зародження держави,  заняття людей.  Вчитель малювання - історичні джерела:  картини, архітектурні пам'ятки. Дається загальна картина,  ставляться проблемні питання, основні запитання до цілої теми. Це збуджує інтерес учнів. Набуті спільно знання застосовуються на практиці.

Після вивчення певного розділу або теми, коли учні мають ґрунтовні знання даного матеріалу, проводяться  підсумкові  інтегровані  уроки.  На них,  використовуючи  вже  відоме  учням, пояснюється    велика    кількість    нових    фактів,    різноманітних    процесів,    розкриваються перспективи одержання знань з даного розділу.

З особливо великою віддачею проходять уроки в кабінетах, де створені максимальні умови для засвоєння нового матеріалу. Це кабінети біології, фізики, математики, музики. Наявність різноманітних макетів, унаочнень, інструментів, яких немає в кабінеті історії, допоможе учням краще сприйняти та зрозуміти навчальний матеріал.

Серед різних форм проведення інтегрованих уроків найбільш зручною є бесіда. Вона може відбуватися між учителями, які розглядають певну проблему чи явище з різних позицій, поступово з'ясовують суть і закономірності. Учні мимоволі стають учасниками бесіди: наводять нові факти з життя, запитують про незрозуміле, іноді допомагають у розв'язанні проблеми. У вигляді діалогу розглядається значна кількість прикладів. Кожен учитель розкриває певну частину теми. Розпочинається дискусія, в ході якої знаходять істину. Тут роблять припущення і обґрунтовують свої думки не лише вчителі, але й учні. І нічого, що деякі з них бувають надто фантастичні за змістом. Це творчість знаходження істини в дискусії. Потім розглядаються і обговорюються різні питання і проблеми, що дозволяють людині пізнати Всесвіт.

Відмінність інтегрованого уроку від традиційного в тому, що предметом вивчення (аналізу) на такому уроці виступають багатопланові об'єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах; широка палітра використання міжпредметних зв'язків при різнобічному розгляді однопланових об'єктів; своєрідна структура, методи, прийоми і засоби, які сприяють його організації і реалізації поставлених цілей.

Елементи змісту інтегрованих уроків:

-  знання, уміння і навички (лінійні та пересічні);

-  досвід творчої діяльності;

досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності (світу, суспільства, людини).

Інтегровані уроки дозволяють глибше опанувати тему, яку вивчаємо. На такому уроці кожен учитель-предметник намагається подати суть того, що вивчається, зі своєї, специфічної для кожного предмета, точки зору. Не останню роль відіграє й оригінальність самої форми проведення уроків. Учнів відразу ж зацікавлює присутність кількох учителів на уроці. Дитяча психологія краще сприймає короткочасні повідомлення, відмінні за формою викладу та джерелом подачі. Особливість спілкування з дітьми кожного окремого вчителя перетворює урок на евристичну бесіду з глибоким та детальним поясненням незрозумілих понять.

Інтегрований урок об'єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань. Він спрямований на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Цей урок забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості і сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування

Інтегративна цілісність уроку потребує наявності однакового рівня спільності взаємодіючих елементів, спільної мети для всіх процесів взаємодії, спрямованої на досягнення кінцевого результату .

Інтегрований урок може будуватися в межах одного навчального предмета (внутрішньо-предметна інтеграція) внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін (міжпредметна інтеграція) або на змістовій основі інтегрованого курсу.

Для уроків з внутрішньопредметною інтеграцією характерна спіральна структура на основі принципу концентричності. Процес пізнання за такої організації може здійснюватися від часткового до загального або від загального до часткового. Зміст поступово збагачується новими відомостями, зв'язками .

Особливість інтегрованих уроків також і в тому, що учні на таких уроках не гублять з поля зору вихідну проблему, а розширюють і поглиблюють коло пов'язаних з нею знань.

Використання інтегрованих уроків приносить користь не лише учням, а й самому вчителеві. Спілкуючись з  колегами,  відкриваєш нові  факти,  іноді більш глибоко задумуєшся над явищами, на які раніше майже не звертав уваги.

Участь у підготовці та проведенні таких уроків з колегами збільшує багаж знань, дає можливість відчути інтеграцію між науками, жодна з яких не може існувати відокремлено від інших, від самого життя

     Учні мимоволі стають учасниками бесіди: наводять нові факти з життя, запитують про незрозуміле, іноді допомагають у розв'язанні проблеми. У вигляді діалогу розглядається значна кількість прикладів. Кожен учитель розкриває певну частину теми. Розпочинається дискусія, в ході якої знаходять істину.

Тут роблять припущення і обґрунтовують свої думки не лише вчителі, але й учні. І нічого, що деякі з них бувають надто фантастичні за змістом. Це творчість знаходження істини в дискусії.

Потім розглядаються і обговорюються різні питання і проблеми, що дозволяють людині пізнати Всесвіт.

Інтегровані уроки, які проводять у відповідних кабінетах, дають можливість учням більш глибоко зрозуміти практичне застосування вивченого.

Науково – практичне місце інтеграції та інтеграційні особливості навчального     процесу.                                                                                                                      Навчання ще и зараз перенасичене репродуктивно-знаннєвими елементами. В розкладі навчальних занять переважають предмети з малою кількістю годин (1—2), що не сприяє організації повноцінного процесу засвоення знань, які ста­ли для учня самоціллю. Велика кількість фактів, понять утруднює сприйняття, увага учнв розсіюється під час підготовки домашніх завдань з 4—5, а то и 6-ти різних предметів. Навчання ще має формальний, абстрактний характер, подолати який можна, реалізуючи принципп «предметності» й «змістовності» в широкому контексті узагальнень, інтеграції знань для формування наукової картини світу, загальної культури, самоствердження особистості тощо.

Як відомо, «інтеграція» оз­начає об'еднання в ціле будь-яких частин», відновлення, по-повнення, взаємодоповнення, узгоджений розвиток. У навчанні — це внесения по­рядку, єдності з метою підвищення ефективності знань та їх здобуття. 

Інтеграція за своею суттю близька до систематизації, бо «система» (з грецького) — це «ціле, складене з частин». Але в межах інтеграції можна вирішувати и iнші проблеми: скажімо ущільнити, стиснути, спростити знания, зробити їх компактними, з метою економії часу, наприклад, чи за рахунок інтегрованих дисциплін на старшому ступені навчання максимально диференціювати предмети, які становлять ядро майбутньої професійної діяльності випускника.

 Науковці визначають інтеграцію i як технологію, котра піддається моделюванню, прогнозуванню, організації взаємин. Але глобальне завдання інтеграції – не стільки поєднати окремо існуючі навчальні предмети або частини в ціле, як поширити принцип доцільності на весь зміст освіти. В основі інтеграції можуть лежати найрізноманітніші взаємозв'язки: міжпредметні, внутрішньопредметні, внутрішньогалузеві, взаємозв'язки методів тощо.

Міжпредметні зв'язки — це провідний дидактичний інструмент інтеграії. Модель міжпредметних зв'язків структурована i має такі складники: зміст, обсяг, спосіб зв'язків.